Цитата

За допомогою С ви легко можете вистрілити собі в ногу. За допомогою С++ це зробити складніше, але якщо це відбудеться, то вам відірве повністю всю ногу.

Bjarne Stroustrup

ТЮТЮНОПАЛІННЯ ТА АЛКОГОЛЬ - ШТУЧНА СПРОБА ВИЙТИ ЗА МЕЖІ ФОРМАЛЬНОСТІ

Опубліковано: 09:45 15.05.2018

Постери із соціальною рекламою, які з'явилися в столичному метро цієї зими, повідомляють, що 80% молоді починають палити з ароматизованих сигарет.

Часто перша цигарка  у студентів трапляється ще у середній школі, а палити починають на першому курсі коледжу. Зазвичай, це зумовлюється бажанням здатися дорослішим, штучно підвищити свій статус в очах інших, або – увійти в певну компанію.

Також бажання спробувати сигарету може виникати через штучно сформований стереотип про те, що паління знімає стрес та допомагає врівноважити емоційний стан.

Паління – це соціальний феномен, який вирішує, до якого з неформальних кланів – курців або не курців – належиш ти. 

Це феномен, навколо якого створюються окремі культури.

Як приклад – вейп-культура, мода на яку поширилася за останні кілька років.

Або культура куріння кальяну, що спричинило появу численних кальянних на будь-який смак. Кальян асоціюється із способом відпочинку, і для багатьох уже став невід’ємним елементом дозвілля. Своєрідним стрижнем, довкола якого ведеться саме спілкування.

Вплив алкоголю та тютюну

Скажімо, тобі призначають бізнес-зустріч у кальянній, бо знають, що ти дуже любиш курити кальян. Це має ніби розслабити та перевести бесіду в більш неформальну площину. А ти приходиш і кажеш, що кинув. І все, розмова уже не піде так, як мала б, все захиталося.

Якщо ви курите то, мабуть, помітили, що є спілкування формальне і неформальне. Все найцікавіше чомусь відбувається на "курилці".

Тобто, куріння ніби надає певну привілейованість: на курилці всі рівні, незалежно від соціального статусу. Останні плітки можна почути саме там. Там приймаються неформальні рішення, вплинути на які можна, лише якщо ти теж вийшов покурити і став свідком такої бесіди.

Саме слово "курилка" вже давно стало синонімом місця, де можна потеревенити на різноманітні теми, обговорити життєві питання та пожартувати. На багатьох інтернет-форумах цим словом називають гілку, де користувачі можуть спілкуватися не по загальній темі форуму.

Михайло Куліш почав вживати алкоголь у 13 років, палити – в 11. Пити кинув в 19, нині може дозволити собі лише пиво пару разів на місяць або на свято. Від цигарок відмовився у 23 роки.

"Паління дійсно допомагало в спілкуванні. На курилці всі знаходяться, скажімо так, на рівних умовах.

Це як пауза в грі – психологічно це розвантажує і зближує. Сигарети чомусь сприяють зближенню людей і з цим важко сперечатися", –говорить Куліш.

Проте додає: можна цілком жити і без цього, а питання вирішувати під час неформального спілкування за горнятком кави.

Ще одна співрозмовниця, Кіра Звіренецька, розповідає, що через подібні чинники їй досить довго було важко відмовитися від паління повністю.

"Навіть коли я зрозуміла, що більше не маю фізичної залежності від цигарок як такої, тобто, можу однаково і палити, і не палити, все одно доводилося тривалий час виходити на перекур з іншими, за компанію, – розповідає дівчина.

Так, наприклад, коли ти сидиш у барі з компанією, і всі курці виходять на вулицю, а ти лишається всередині, відчуття, що ти якась біла ворона. 

Доводиться виходити теж, хоча би просто постояти поряд, аби нічого не пропустити. Але ж постояти поряд – це теж куріння, тільки пасивне".

АЛКОГОЛЬ ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ЧИННИК

Алкоголь – ще один елемент, який здавна впливає на встановлення неформальних зв'язків між людьми.

Культура вживання алкогольних напоїв в Україні формувалася протягом кількох віків. Суттєво вплинула на це поява горілки.

Пити люди почали не лише до певної події, але й просто після робочого дня, отримавши зарплатню.

Алкоголь для багатьох є штучним способом легко і швидко зняти напруження, розслабитися та провести час весело.

Дарма, що цей ефект триває лише короткий час, а коли алкогольне сп'яніння проходить, приходить усвідомлення, що навколо нічого не змінилося, а проблеми ніяк не вирішились.

"З другої половини ХХ сторіччя безліч колективних свят спонукають до спільного вживання алкоголю, практика "виставляння" за народження дитини, день народження, вихід на пенсію, купівлі нових меблів, проводи в армію, травневі свята, вручення першого паспорту, новосілля посилювали темпи вживання міцного алкоголю, але не сформувало культуру вживання".

Тобто, алкоголь формує міцні традиції, соціальні ритуали, з якими ми досі співіснуємо і сьогодні. 

Алкоголь – також психологічний каталізатор, проблеми і страхи під час розмов виходять зовні. У тверезому ж стані не всі зможуть говорити про це відверто.

В житті бувають випадки, коли після відмови від алкоголю доводиться розійтися з тодішнім хлопцем чи дівчиною, адже без "допінгу" вони перестають один одного розуміти.

Спільне розпивання алкогольних напоїв – процес, який нібито зближує, адже між людьми з'являється щось споріднене.

Здається, що ви з друзями маєте купу тем для спілкування та можете відірватися на повну. Проте варто відмовитися від алкоголю, як коло друзів раптово зменшується.

"Буває, дзвонить друг, каже, мовляв, давай зустрінемось, я взяв пляшку вина і зараз приїду, – розказує Алексіна.

Тоді кажеш йому, добре, але я не п'ю зараз. І одразу починається: "Ой, тоді давай іншим разом". Або намагаються тобі дорікнути, типу, ну ти що, мене не поважаєш? Бачимось раз на місяць, і ти навіть не можеш зі мною випити!"

Відмова від алкоголю дозволяє передивитися коло знайомих і тих, кого завжди вважав друзями, додає Куліш.

Те, що він перестав вживати алкоголь "для настрою" підштовхнуло його до пошуку однодумців – людей, яким так само не потрібен допінг, аби почуватися весело.

"Я передивився своє оточення і відмовився від спілкування з багатьма друзями, бесіди та пригоди з якими траплялися переважно "під алкоголем", – зізнається хлопець.

Деякі співрозмовниці також розповідають, що часто вагітність стає приводом переглянути власне оточення та відсіяти друзів, яким раптом стало нецікаво проводити час без алкоголю.

"У мене була подруга ще зі шкільних часів. Ми проводили багато часу разом, і от, коли я завагітніла, так вийшло, що ми перестали спілкуватися. Мене просто перестали кудись кликати, більше не пропонували зустрітися.

Варіант піти на каву, випити чаю чи відвідати музей просто не розглядався", – ділиться своєю історією киянка Тетяна.

Власну думку про те, чому колишні друзі раптово відвертаються від тих, хто кидає пити, має журналіст Ігор Дармостук. Він не п'є та не курить вже кілька років. Каже: тверезих людей – бояться.

"Не всі розуміють, як це –веселитись і дуркувати, нічого заздалегідь не вживаючи. Більшість не може собі дозволити, наприклад, піти поспівати у караоке, коли тверезий. Я можу. Інших це дивує і лякає. 

Також багатьом заздрісно, що на ранок після гулянки всім буде погано, а мені – ні, бо я не пив", – говорить Дармостук.

Добре, коли людина здатна усвідомити той факт, що алкоголь і сигарети дають штучні відчуття. Жити без «підсилювачів смаку», робити все те ж саме, але без алкоголю – входити у нові компанії, знайомитися з іншими, веселитись, відпускати емоції, ділитися переживаннями з друзями, можуть не всі.

Але треба намагатися переступити через власні страхи. Бо лише тоді можна щось у собі змінити.